Нестабільність хребта
Нестабільність хребта — це підвищена рухливість хребта або відділу хребта. Виникає нестабільність через слабкість зв’язкового апарату хребта, некоординованість м’язів (наприклад, при патології вищележачого відділу спинного мозку або головного мозку), при спондилолістезі, порушенні співвідношення суглобів хребетного сегмента, при деяких особливостях будови хребта попереково-крижового переходу. Елементи нестабільності мають місце при спондилолістезі.
Нестабільність хребта симптоми
Нестабільність хребта супроводжується болями під час руху, частими загостреннями після навіть незначного навантаження або зміни положення тіла. Біль виникає через перевантаження та травмування суглобів хребта, зв’язкового апарату, травми вмісту міжхребцевого отвору, перенапруги м’язів, що забезпечують конкретний сегмент хребта, розвиток локальних м’язових ущільнень, міогелозів, нейроостефіброзів.
Нестабільність супроводжується розвитком спондилоартрозу та спондильозу.
Нестабільність хребта найчастіше протікає без неврологічної патології. Корінецька симптоматика виявляється вкрай рідко. Характерні рефлекторні прояви та відбиті болі.
Діагностика нестабільності хребта
Діагностика нестабільності проводиться шляхом рентгенографії з функціональними пробами (осьовим навантаженням, згинання та розгинання). У діагностиці нестабільності допомагає УЗД дослідження хребта чи МРТ, у якому можна визначити потовщення зв’язкового апарату лише на рівні нестабільності.
