Ревматоїдний артрит
Ревматоїдний артрит — хронічне системне запальне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням периферичних суглобів.
Причину захворювання не встановлено. Є спадкова схильність – найчастіше зустрічається у носіїв антигену HLA-DR1, DR4. Простежується зв’язок із вірусною інфекцією (паротит, кір, гепатит В, простий герпес, цитомегаловірус, вірус Епштейна-Барр, ретровіруси) та бактеріальною інфекцією (мікоплазми, гарднерелли, хламідії, єрсенії).
Помічені фактори, що запускають: сонячна інсоляція, переохолодження, стреси, інтоксикації.
Захворювання частіше починається з ураження багатьох дрібних суглобів на руках і ногах, але може початися і з одного суглоба. Характерними є ранкова скутість, тривалість, монотонність, повільне та вперте прогресування, збереження залишкових явищ після лікування у вигляді деформацій, обмеження рухливості, розвитку явищ остеоартрозу при інструментальному дослідженні. При дуже високій активності можуть виникнути ураження серця та легень (перикардит, плеврит), судин (васкуліт), нервової системи (нейропатія), нирок (амілоїдоз), очей (кератопатія, склерит), лімфатичної системи (лімфаденопатія), шкіри (ревматоїдні вузлики). В аналізі крові виявляється анемія та висока ШОЕ (до 70 мм/год). Ревматоїдний артрит може бути з наявністю ревматоїдного фактора (серопозитивний) та без ревматоїдного фактора (серонегативний).
Лікування ревматоїдного артриту
Лікування передбачає постійний контроль стану пацієнта, особливо на початкових етапах розвитку захворювання. Це визначено необхідністю відпрацювання найраціональнішого адекватного лікування хворого, підбором медикаментів, частоти їх використання, врахуванням побічних дій медикаментів.
Застосовуються нестероїдні протизапальні препарати, базисна терапія до якої входять кортикостероїди, цитостатики, інгібітори синтезу піримідинів та інші імуносупресивні засоби (моноклональні антитіла).
При тяжкому та завзятому перебігу захворювання застосовуються пульс-терапія та плазмаферез. Іноді ефективна локальна терапія суглоба, що маніфестує. За наявності уражених суглобів бажано проводити ЛФК. Необхідно обережно підходити до фізіотерапевтичного лікування.
Обов’язковим є виявлення хронічних інфекцій, які можуть підтримувати імунний процес. Є дані про позитивний ефект при застосуванні засобів проти внутрішньоклітинних паразитів. Необхідний контроль та профілактика остеопорозу.
Ревматоїдний артрит захворювання складне, нелегке в діагностиці та лікуванні, але його розвиток можна зупинити та контролювати стан ремісії.
Лікар ревматолог вищої категорії
Жандаров Сергій Володимирович.
