Лікування фіброміалгії. Лікування болю в ділянці суглобів

Загальноприйняті підходи до лікування фіброміалгії (ФМ) різноманітні. Рекомендують достатньо спати, регулярно займатися фізичними вправами та дотримуватися дієти. Можливо корисною т.зв. “Когнітивна поведінкова терапія” – різновид психотерапії. Використовуються антидепресанти, анальгетики, антиконвульсанти. Спроби використовувати опіоїди показали неоднозначність результатів через недостатність даних щодо аналізу [1]. Прийом опіоїдів може бути рекомендований у разі неефективності інших методів лікування [3] у країнах, де ці препарати доступні.

Розглядається застосування дієтичних добавок. Але даними Національного Інституту Здоров’я США, досвід застосування добавок поки що недостатній для оцінки ефективності такого лікування фіброміалгії [2].

На сьогодні терапія фіброміалгії носить симптоматичний характер: усунення болю, профілактика втоми, поліпшення сну, лікування психоемоційних порушень. Загальноприйнята фізіотерапія стійкого результату не дає і супроводжується небажаними побічними ефектами – підвищенням або зниженням артеріального тиску, аритмією, головним болем, запамороченням та ін.

З традиційних процедур використовують масаж, терапія інфрачервоними променями, ультразвук, ізометрична релаксація, кріотерапія, ванни, лікувальна фізкультура та ін. Згідно зі статистикою ефективність цих методів не дуже висока – від 9 до 30%. Більш ефективні теплові процедури – до 40%, але покращення тимчасове на час прийому процедури. Мануальна терапія не ефективна, часом вона може викликати загострення. Класична (меридіанна) голкотерапія ефекту практично не дає.

Торкаючись медикаментозної терапії – вона спрямована насамперед на усунення болю. Використовуються нестероїдні протизапальні препарати – парацитамол, диклофенак, німесулід та ін. Або анальгетики центральної дії – трамадол. Ефективним є антиконвульсант прегабалін. Посилити дію аналгетиків можливо нейролептиками, міорелаксантами, антидепресантами, що використовуються для лікування хронічного болю. Найчастіше застосовують низькі дози трициклічних та тетрациклічних антидепресантів (амітриптилін, лудіоміл). Добову дозу антидепресантів поступово доводиться збільшувати. Терапію антидепресантами рекомендують проводити у стаціонарних умовах та з внутрішньовенним застосуванням нейролептиків (галоперидол або тизерцин). Ефект цієї терапії тимчасовий, частіше – на час прийому препаратів.

Аналіз показав, що навіть тривале застосування (до 4-6 місяців), наприклад, трамадолу ефективно у 15-20% хворих на ФМ. При цьому ефект не тривалий – 1-6 місяців.

Локальна стероїдна терапія дає тимчасовий ефект перші 2 – 3 дня.

Для поліпшення сну виробляється добір препаратів з урахуванням індивідуальних особливостей болю і, зазвичай, і натомість анальгетиків.

Слабка ефективність медикаментозної терапії при фіброміалгії та болях у суглобах мотивувала співробітником Інституту* мотивувала до використання альтернативних підходів до лікування цих захворювань, науково-практичне обґрунтування для яких було закладено наприкінці 80-х років минулого століття [4,5,6,7,8,9 та ін.

  1. Clauw, Daniel J. (16 April 2014). “Fibromyalgia”.JAMA.311(15): 1547-55.
  2. ‘Questions and Answers o Fibromyalgia’ NIAMS. July 2014. Retrieved15 March 2016.
  3. Sumpton, JE; Moulin, DE (2014). “Fibromyalgia.”. Handbook of clinical neurology.119: 513–27. PMID 24365316. doi:10.1016/B978-0-7020-4086-3.00033-3.
  4. Гонгальський В.В., Куфтирьова Т.П (1989) Динаміка ранніх мікроциркуляторних розладів у спинному мозку при експериментальному остеохондрозі // Обласна науково-практична конференція «Здоров’я людини інтенсивної промислової зони».- Дніпропетровськ, 1989.-Ч.2.-С.57
  5. Гонгальський В.В. (1990) Ранні сегментарні неврологічні прояви остеохондрозу грудного відділу хребта стовпа. Автореферат дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук. Київ.-18с.
  6. Гонгальський В.В. (1992) Динаміка нейротрофічних змін у сірій речовині спинного мозку при експериментальному остеохондрозі хребетного стовпа // Проблеми експериментальної легенево-серцевої недостатності. – Київ.-С.67.
  7. Гонгальський В.В., Куфтирьова Т.І. (1992) Нейротрофічні розлади спинного мозку при дистопії хребетного рухового сегмента// Нейрофізіологія. – Т.24.- №6.- С. 667-672.
  8. Gongalsky V.V., Kuftireva T.P. (1992) Spinal cord neurothrophyc desorders in spinal motional segment subluxation// Neurophysiology.- Vol.24.-No.6.-P. 667-672.
  9. Гонгальський В.В. (1993) Природа вертеброгеннорго міофасціального больового синдрому// Ортопедія, травматологія та протезування: Республіканський міжвідомчий збірник. К.,»Здоров’я».- Вип.23.- С.65-68.

Гонгальський В.В., Зоуля І.С (1995) До питання про механізми формування вертеброгенних м’язовотонічних синдромів // Актуальні питання лікування захворювань опорно-рухового апарату, центральної та периферичної нервової системи, респіраторних аллергозів у дітей. Євпаторія, 1995. – С.14.

*Український Інститут М’язово-скелетної медицини та неврології

Керівник Українського Інституту
М’язово-скелетної медицини та Неврології,
д.м.н. В.В.Гонгальський

ПОШУКОВІ СЛОВА:

Фіброміалгія, лікування фіброміалгії, біль у суглобах, лікування болю в суглобах, біль у м’язах, артрит, артроз, міозит, біль, ударно-хвильова терапія, лікування суглобів, лікування болю в ділянці суглобів

Повідомити про помилку Report icon