“Перебільшена” грижа

Сучасний апарат УЗД часто дає спеціалісту більш точну інформацію про стан м’яких тканин хребта, ніж комп’ютерний томограф

— З появою ультразвукових апаратів лікарі “прозріли” — змогли побачити на власні очі, що відбувається у пацієнта “під шкірним покривом”, і робити свої висновки не на здогадах, а на об’єктивних даних, — говорить керівник клініки вертеброневрології Центральної міської клінічної лікарні м. Києва, про. А. Богомольця доктор медичних наук Володимир Гонгальський. — Але кожне нове покоління УЗД-апаратів відкриває нові можливості. Зовсім недавно у нас у клініці з’явилася одна із найсучасніших моделей. З її допомогою ми можемо як швидко поставити діагноз, а й постійно контролювати перебіг лікування пацієнтів. До речі, багато хто приходить до нас, вже маючи на руках результати комп’ютерної томографії — дорогого дослідження, яке часом виявляється малоінформативним або навіть спотворює реальний стан речей.

…Андрія до клініки вертеброневрології привіз брат. Дорога була довга — їхали із села Рафалівка на Рівненщині. На той час чоловік вже ледве пересувався і постійно перебував у зігнутому положенні. До кабінету до доктора Гонгальського Андрія майже несли.

– Це був не перший лікар, який мене обстежив і призначив лікування, але тільки тут мені реально допомогли, – каже Андрій, який приїхав на черговий огляд і зараз почувається добре. – Зігнувся я ще перед Новим роком. Щоб зняти біль, місцеві лікарі мені й уколи робили, і крапельниці ставили, а покращення не було жодного. За добу на годину засинав, не більше. Змучився. Але встановити, чому ж у мене болить спина, не міг ніхто.

Лікарі порекомендували Андрію зробити комп’ютерну томографію. У нього виявили грижу міжхребцевого диска розміром 7 міліметрів. Що робити далі, пацієнт мав вирішити сам. Фахівці, побачивши такого роду освіту на хребті, найчастіше рекомендують його видалити, вважаючи, що немає грижі — немає проблеми.

— Насправді це помилкове уявлення, — каже Володимир Гонгальський. — Ми не втомлюємося про це говорити, бо біль у спині, навіть якщо у людини виявили грижу, далеко не завжди пов’язана саме з нею. Грижу в Андрія ми розглянули за допомогою УЗД, і виявилося, що її реальний розмір — 4,5 міліметра, а не сім, як показала томографія. Такі “перебільшення” трапляється часто, і лікарі повинні про це знати. У Андрія після проведеного курсу терапії грижа поменшала і тепер його не турбує.

Ультразвукове дослідження – наше “третє око”. Ми бачимо, чи запалені тканини навколо хребта і навіть у хребетному каналі, які нервові коріння перетиснуті та запалені, якого біль мучить пацієнта при радикуліті. Не новина, що 90% успіху лікування залежить від точності та швидкості діагностики. За допомогою рентгена ми можемо отримати інформацію про стан кісткової тканини, а застосовуючи апарат УЗД, тепер досліджуємо не лише хребет, а й усі м’які тканини суглобів — колінних, кульшових, ліктьових, плечових та інших. Лікування призначаємо не наосліп, можемо прогнозувати його результат. Підібрати ефективну схему лікування тепер набагато легше.

Підготувала Ірина ДУБСЬКА
“Факти та коментарі” 23.04.2004 р.

Повідомити про помилку