Сонну артерію, звужену на 75 відсотків, мені збиралися розширити за допомогою операції, але вона не знадобилася: після УЗД стало ясно, що мозок нормально постачається кров’ю

Ризик хірургічного втручання для 73-річного Романа Олександровича був би невиправдано високим. Поліпшити стан вдалося завдяки правильно підібраній терапії. Читати оригінал

Чекаючи своєї черги на дослідження судин голови та шиї, чоловік читав томик віршів Бориса Пастернака.

– Не можу сидіти просто так, не отримуючи нової інформації, – каже Роман Олександрович. – Рік тому лікарі однієї з клінік налякали мене, повідомивши, що сонна артерія звужена на 75 відсотків. Тобто, сказали вони, без операції не обійтися. За порадою вирушив до свого давнього знайомого Володимира Гонгальського, керівника Центру вертеброневрології на базі київської центральної клінічної лікарні, яку раніше називали Жовтневою, а тепер Олександрівською. Володимир Володимирович запитує мене: «У вас часто буває головний біль, запаморочення? Ви погано спите? У вас постійне почуття втоми? А у мене цих симптомів нема. Тоді Гонгальський здивувався, звідки взялася ідея робити операцію, і призначив поглиблені дослідження кровоносних судин, що забезпечують мозок.

– З’ясувалося, що у нашого пацієнта звужений лише один із чотирьох судин, які відповідають за мозковий кровообіг, і його функції повністю беруть на себе інші, – пояснює професор Володимир Гонгальський. – Зробивши УЗД на новій «всевидячій» апаратурі та магнітно-резонансну томографію, ми дійшли висновку, що мозковий кровообіг не порушений, у мозку немає жодної ділянки ішемії (тобто області, куди погано надходить кисень). Ризик операції, під час якої людині поставили б стент, який розширює судину, у цьому випадку невиправдано високий. Та в операції просто немає потреби! Адже почувається цей пацієнт нормально.

– Значить, про звужену посудину можна забути?

– Ні. Ми призначили пацієнтові курс медикаментів, щоб зупинити зростання бляшки холестерину і навіть спробувати її зменшити. Важливо також зробити бляшку щільнішою, щоб від неї не відокремлювалися фрагменти. Сьогодні після результатів УЗД ми святкуємо перемогу: за кілька місяців просвіт судини збільшився на 10 відсотків. До речі, людина не тільки приймала таблетки, а й щодня робила зарядку і ходила пішки. Навіть невелике фізичне навантаження суттєво покращує кровообіг. Але підібрати її має лікар. Адже пацієнти бувають різні. Трапляються ті, хто занадто старанно починає себе навантажувати. І не поступово, а одразу влаштовує тренування по годині, біг на дистанцію три кілометри. Почуття міри треба мати у всьому. Навіть у бажанні повернути собі здоров’я.

– Які неприємні відчуття можуть говорити про те, що з мозковим кровообігом виникли проблеми?
– Кожна людина має раз на півроку ставити собі кілька запитань: чи не почастішали головні болі? Чи трапляються у мене запаморочення? Чи не надто втомлююся на роботі? Як часто бувають стрибки тиску? Чи погіршилася чи пам’ять? Чи вдається виспатися за ніч? Чи не став сон уривчастим?

– Що робити, якщо більшість відповідей позитивні?

– Перевірити, як працюють судини шиї та голови. Ми робимо на апараті УЗД так звані проби з функціональним навантаженням. Наприклад, вимірюємо швидкість кровотоку під час повороту голови, зміни положення тіла. Перетискаємо посудину на кілька секунд, а потім бачимо, як вона наповнюється. Якість зображення в апараті, який з’явився у нас зовсім недавно, у чотири рази вища, ніж у попередньому (як кажуть фахівці, у ньому вже не 125, а 500 кристалів, що випромінюють ультразвук). Завдяки чіткому малюнку можна звести до мінімуму різночитання результатів, гарантувати, що діагностичних помилок не буде.

– І можна передбачити, чи загрожує людині інсульт? Чи розвинеться у нього з часом стареча деменція, чи, як кажуть у народі, маючи на увазі втрату пам’яті, склероз?

– На екрані чітко видно, в якому стані судини, можна розглянути навіть стінку судини і сказати, просочена вона холестерином чи ні. Інформації лікар отримує достатньо. Головне, щоб він зумів нею правильно скористатися. Під час дослідження можна виявити мозкові аневризми (розширені ділянки судини, здатні розірватися), кісту, будь-які звуження. На основі цієї картини лікар надасть рекомендації, підбере ефективні препарати. За статистикою, починаючи з 55 років ризик виникнення інсульту зростає вдвічі з кожним новим десятиліттям. Але ризик можна зменшити. Наша клініка займається цими проблемами десять років, тому є досвід і хороші результати. У комп’ютерній базі даних зберігаються як історії хвороби понад десять тисяч пацієнтів, а й результати досліджень, які вони проходили в нас. Уявляєте, як це приємно, коли бачиш, що у нашого пацієнта стан судин із віком покращується, а не погіршується. І це припущення, а задокументовані результати. Я кожній людині порекомендував би профілактично перевірити стан судин мозку і функцію серця (до речі, ми робимо це в комплексі і можемо судити про всю серцево-судинну систему організму). Адже ніхто не хоче стати жертвою судинної катастрофи — до цього поняття якраз входять інфаркт та інсульт. Після них повернутися до звичайного життя буває, на жаль, дуже складно, а в багатьох випадках неможливо.

Підготувала Ірина ДУБСЬКА
“Факти та коментарі” 8.02.2008 р.

Повідомити про помилку