Мануальна терапія: або попустить, або паралізує

Результат лікування залежить від того, чи звернулися ви до справжнього фахівця чи доморощеного мануальника

Зима, слизько… У таку пору лікарі мають достатньо пацієнтів з однаковою проблемою: послизнувся, упав, тепер болять суглоби, хребет. Вправляти хребці беруться комусь ліньки — від масажиста в сауні до мануальника-самоучки. Ось що розповів «ФАКТАМ» із цього приводу завідувач відділення вертеброневрології Центральної клінічної лікарні м. Києва, професор Національного медуніверситету, доктор медичних наук Володимир Гонгальський:

— Мануальна терапія як метод відновлення опорно-рухового апарату широко поширена у світі під різними назвами: «ортопедична медицина» в Англії, «хіропрактика», «остеопатія» в Америці та Австралії… У США хіропрактів більше, ніж практикуючих лікарів інших спеціальностей! Але щоб стати хіропрактом, там потрібно пройти спеціальне навчання в коледжі (чотири роки), навчитися читати рентгенівські знімки, розбиратися в лікарських препаратах, і лише після цього випускнику дається право лікувати людей. У Німеччині мануальну терапію можна застосовувати виключно лікарям. А що в Україні?
У нас «фахівців» із мануальної терапії готують на курсах за 1—3 місяці, вважаючи, що таке лікування — просто набір прийомів, за допомогою яких можна вправити диск чи хребець, розім’яти суглоб. Доморощені мануальники впевнені, ніби медична освіта, знання анатомії та фізіології людини їм не потрібні, а уточнення діагнозу, вивчення даних рентгенографії — зайва трата часу. Лікування у таких ескулапів у легких випадках може пройти гладко, проте можливі й найважчі ускладнення: парези, паралічі, інсульти, зламані ребра, хребці… До речі, масажисти в лазнях, лікувальних закладах теж не забудуть покрутити шию або пом’яти поперек стражденному. І люди лягають на масажний стіл, навіть не поцікавившись: а чи має цей спеціаліст право щось вправляти? Ніхто не віддасть свій автомобіль у ремонт у швейну майстерню. Тоді чому власне здоров’я ми довіряємо будь-кому?

— Хто ж, на вашу думку, може застосовувати мануальну терапію і в яких випадках?
— Винятково лікар, якщо є необхідність у такому лікуванні і немає протипоказань. Наприклад, у нашому відділенні лікують неврологічну патологію із застосуванням мануальної терапії. Причому використовують її як метод вибору лише лікарі! Масажисти ж виконують виключно масаж в обсязі, запропонованому лікарем, а проводити мануальну терапію на хребті їм заборонено. Мануальна терапія дуже ефективна при болях у спині, попереку, шиї, кінцівках (особливо в сідничній ділянці і ногах), частих головних болях і головокруженні. при незміненій електрокардіограмі, при деяких видах аритмій, оскільки це можуть бути прояви остеохондрозу. На жаль, кардіологи мало звертають на це увагу, віддаючи перевагу медикаментозному або хірургічному лікуванню.

— Але ж мануальна терапія теж не всесильна…
— Більше того: якщо діагноз поставлений неправильно, вона може завдати істотної шкоди. Не можна застосовувати прийоми мануальної терапії без неврологічного та ортопедичного огляду пацієнта, без рентгенологічного обстеження хребта та суглобів. Нині частіпис випадки туберкульозу та пухлинних захворювань, які вражають хребет і супроводжуються болями у спині, маскуючись під остеохондроз. Тому у відділенні вертеброневрології для уточнення діагнозу ми використовуємо більш тонкі методи дослідження — магніторезонансну та комп’ютерну томографію.

— До речі, що означає «вертеброневрологія»?
— Неврологія у назві фігурує тому, що основна маса хворих звертається до нас із неврологічними проявами, до яких належить біль. А криється її причина у хребті (у перекладі з латини «вертебро»). Більше 80% населення планети страждає від болів у хребті, у США вони найчастіше призводять до тимчасової втрати працездатності. Чи не грип, не серцево-судинні розлади, а саме болі в спині! Тому ми вирішили виділити спеціальність “вертеброневрологія”.

Втім, служба вертеброневрології із застосуванням мануальної терапії існує понад двадцять років, — продовжує Володимир Гонгальський. — Малоефективні методи так довго не мешкають. Особисто я займаюся проблемами хребта понад 17 років. Починав у клініці доктора Віталія Сувака, який, на жаль, рано пішов із життя. Він створив перше у Радянському Союзі вузькопрофільне відділення проблем остеохондрозу хребта. У цьому були зацікавлені наші космонавти, адже після життя за умов невагомості дві третини з них, повернувшись на Землю, скаржаться на біль у спині. У відділенні вертеброневрології розроблено цілу систему передпольотної профілактики та післяпольотної реабілітації астронавтів. Але, оскільки звичайних людей значно більше, найважливішим завданням для нас залишається порятунок пацієнтів від цілком земних і настільки поширених болів у спині та суглобах.

Володимир РУДЮК
«ФАКТИ» 1999 р.

Повідомити про помилку