Лікування грижі міжхребцевого диска без операції
«ЩОБ ВТИХНУТИ БІЛЬ У СПИНІ, Я ВИХОДИВ З АВТОМОБІЛЯ І ЛАГИ ПРЯМО НА АСФАЛЬТ»
Хірурги рекомендували 53-річному чоловікові видалити грижу міжхребцевого диска. Багато пацієнтів, змучених від болю, відразу погоджуються на операцію, хоча, згідно зі світовою статистикою, це необхідно лише одному зі ста. Не знадобилася вона й Олександру Івановичу.
У медичній картці Олександра Івановича є запис: «Болі у спині турбують 26 років». Але з цим «занепокоєнням» усі ці роки він справлявся самостійно. — Які тільки рецепти від радикуліту я не застосовував! І мазі, і розтирання! На якийсь час допомагало. А ось останні два місяці мучився жахливо, — розповідає Олександр Іванович. — Якось їхали ми з дружиною з дачі, я був за кермом. Спина хворіла так, що довелося тричі зупинятися і лягати просто на асфальт передихнути, розслабити м’язи. Ночами спати не міг. Не було такої пози, коли біль відпустив би мене. Тоді вигадав ось що: руками тримався за спинку ліжка, а ногами чіплявся за іншу спинку так, щоб розтягнути хребет. У цій позі і дрімав. Візит до нейрохірурга засмутив жахливо: дослідження на магніто-резонансному томографі показало, що у мене дві грижі міжхребцевих дисків, одна з яких велика, близько 6 міліметрів. Лікар сказав: без операції вам не обійтись. Але так не хотілося йти під ніж… Звернувся до Центральної клінічної лікарні м. Києва (колишньої Жовтневої), до відділення вертеброневрології. Біль мені зняли за день. І ось уже більше місяця самопочуття нормальне, немає скутості у спині. І про операцію тепер не йдеться.
— Ситуація в Олександра Івановича типова. Зазвичай хворий сам ставить собі діагноз — «радикуліт», маючи на увазі будь-який біль у ділянці попереку, — каже завідувач відділення вертеброневрології, доктор медичних наук Володимир Гонгальський. — А далі людина лікується, теж самостійно, не розуміючи, що причину болю може усунути лише лікар, який знає, що саме вона має робити, в якому положенні знаходиться кожен хребець, де травмуються нервові коріння. Друга крайність – хірургічне втручання. Якщо виявляється грижа міжхребцевого диска, людина впадає в паніку, а хірург рекомендує видалити грижу. Так, трапляються випадки, коли без операції не обійтися. Але таких хворих одиниці.
Точне влучення
Щоранку Олександр Іванович починає тепер із зарядки. Як робити її і як поводитися, щоб біль не повернувся, йому пояснили у відділенні вертеброневрології. – Вправа найпростіша: треба лягти на живіт, витягнутися в струну, відірвати від підлоги одночасно руки та ноги, потім опустити, розслабитися. І так 150-200 разів на день. Відразу подолати таке навантаження неможливо. Я нарощував її поступово. І тепер відчуваю, що м’язи зміцнюються. — Які правила поведінки мають увійти у звичку? — Тяжкості піднімати не рекомендується взагалі. Але якщо вже доведеться, треба трохи сісти, як штангіст, і піднімати, наприклад, сумку перед собою, тримаючи при цьому спину рівно. Спати треба на жорсткому рівному матраці. Перебуваючи за кермом, намагатись спину трохи прогнути вперед. Виконувати все це зовсім не важко. А якщо забуваєш, «нагадає» спина. Але повернення болю так не хочеться!
— Операцію з видалення грижі вдалося скасувати або відкласти? Чесно кажучи, коли я вперше прийшов до доктора Гонгальського, він сказав, що спробує допомогти мені, і що з ймовірністю 70% зніме біль за тиждень. Я не повірив. І розповів йому історію про ймовірність точного влучення: одна ракета, випущена з установки, вражає ціль із ймовірністю 0,7, дві ракети — 0,9, три — 0,95. Але щоб збити літак-шпигун, який пілотував американський льотчик Пауерс (справа була у 60-ті роки), нашим військовим довелося випустити 13 ракет. Лікар Гонгальський посміхнувся і почав мене лікувати. Знеболення, протизапальні препарати, корекція хребта – і я відчув, як біль іде. А через день почав вільно ходити та спати по-людськи. “Потрапити” було в точку.
Як уникнути непотрібної операції?
— Щоб вибрати схему лікування, нам довелося дослідити. – Діагноз підтвердився. Одна грижа справді була великою. Але необхідно враховувати як її розміри, а й анатомічні особливості конкретного пацієнта. Наприклад, чи є резервний простір, у якому грижа, не зачіпаючи нерв, може бути. Потрібно перевірити біомеханіку хребта, з’ясувати, наскільки рухливі хребці. Словом, необхідне докладне ортопедичне та неврологічне обстеження. Професія вертеброневролога поєднує два ці підходи. Олександру Івановичу ми відновили рухливість хребців, зняли набряк нервового корінця. І грижа перестала викликати біль. До речі, не завжди саме грижа, яку виявляють на томограмі чи знімку, є основною причиною болю у хребті. Тільки синтез результатів обстеження дозволяє дати відповідь на запитання, чи можна лікувати пацієнта консервативно чи потрібна операція. А якщо лікування людина пройшла, загострення ви зняли, але через деякий час біль повернувся? — Вже відомо, як з нею боротися. Але краще до цього не доводити, а виконувати всі наші рекомендації. Тоді період ремісії триває довго. Пацієнти, яких ми лікували, можуть звертатися до нас у будь-який час навіть за кілька років. Наше відділення існує вже чверть століття. Ініціатором його створення був нині покійний лікар Віталій Сувак. Підходи, розроблені ним, допомогли краще зрозуміти природу захворювань хребта, а значить, вибрати найефективніші та щадні методи їх лікування.
– Ви використовуєте мануальну терапію? Також він застосовується у всьому світі. Притчею в мовах цей метод став після того, як його почали широко застосовувати ті, хто абсолютно нічого не розуміє в будові та роботі хребта. Будь-який банщик запропонує вам масаж і «порівняє». Не варто довіряти себе непрофесіоналові. На жаль, і лікарі мають помилки. Адже будь-яка дія лікаря — втручання в організм. Але найсерйозніше втручання, звісно, хірургічне.
— У вас конкуренція з нейрохірургами?
— Зовсім ні. Але використовувати досягнення хірургії треба лише в тому випадку, якщо всі інші методи вже випробувані та результату не дали. Ми направляємо хворих, які звернулися до нас, на операцію, якщо бачимо, що впоратися не зможемо, що немає виходу. Після операції таким пацієнтам потрібна наша допомога і весь період реабілітації вони проходять під наглядом. Але обізнаність хірургів про нашу професію, особливо на периферії, бажає кращого. Ось і рекомендують вони операцію людям, у яких виникає больовий синдром у ділянці хребта та виявлена грижа диска. Те, що болі в спині відчувають майже 80% населення планети, не враховується. Операції ж роблять у 1-5% випадків. Інші можуть обійтися без них, але жити без болю.
Ірина ДУБСЬКА
“ФАКТИ” від 6 жовтня 2000 р.
Фото Сергія Даценка
Консультація починається з аналізу скарг, результатів попередніх обстежень та визначення подальшої тактики діагностики та лікування.