Причини запаморочення легко діагностуються сучасним діагностичним обладнанням.

Ми лікуємоневрологічну патологію, включаючи головооруженнябільше з 1978 року. Діагностичний відділ клініки – «Меддіагностика» дозволяє діагностуватирувати любую неврологічнуую,ортопедичну патології. Устаткування, яке ми використовуємо:

МРТ апарат 1.5 Т

МРТ апарат 1.5 Т

УЗД апарат Philips AFFINITY 50

УЗД апарат Philips AFFINITI 50

Ренгенывський комплекс “Radspeed” SHIMADZU

Ренгенівський комплекс "Radspeed" SHIMADZU

УЗД апарат GE LOGIC F8

УЗД апарат GE LOGIQ F8

Запаморочення – це стан, у якому людина відчуває відчуття нестійкості чи відчуває обертання навколишніх предметів.

Види запаморочення

Буває два види запаморочення: Несистемне та системне.

  • Несистемне запаморочення – це нестійкість. Нестійкість у положенні стоячи, невпевненість у рухах, похитування.Несистемне запаморочення може наступати раптово. Несистемне запаморочення може тривожити тривалий час. Несистемне запаморочення може супроводжуватися втратою свідомості, нудотою, «ватністю», слабкістю в ногах, що може свідчити про низький артеріальний тиск або патологію крові.Причин несистемного запаморочення може бути багато. Найчастіше – це судинна патологія головного чи спинного мозку.
  • Системне запаморочення – це відчуття руху, частіше обертання навколишніх предметів навколо за годинниковою або проти стрілки. У цьому людина може відчувати провал, нестійкість і навіть падіння.Для того, щоб не впасти, людині потрібно знайти опору, спертися на щось. Або лягти. Хоча трапляється, що напад системного запаморочення провокує саме прийняття горизонтального положення або поворот на один із боків.

Головокружение лечение

Причини запаморочення

Відчуття запаморочення можуть виникати як при судинній патології головного мозку, так і при його органічних ураженнях.
У клініці розрізняють:

  • доброякісне пароксизмальне запаморочення
  • хвороба Міньєра
  • вестибулярний нейроніт
  • лабіринтит

Найімовірніша причина запаморочення – це патологія кровопостачання головного мозку. Недостатність кровопостачання головного мозку буває при:

  • звуження артеріальних судин при їх спазмі;
  • звуження судин голови та шиї в їхньому атеросклерозі;
  • зміни кровотоку в артеріях хребта
  • підвищений артеріальний тиск (гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз)
  • знижений артеріальний тиск;
  • перерозподіл кровотоку при вроджених аномаліях судин;

Також запаморочення може виникати за інших видів патології:

  • Пухлини головного мозку або черепа.
  • Ішемія (нестачі кровотоку), наприклад, при передінсультному состянении.
  • При інсульті.
  • Вікові або дегенеративні зміни головного мозку.
  • Хвороби шийного відділу хребта.
  • Запальні захворювання головного мозку (енцефаліт, арахноїдит, менінгіт)
  • Побічні дії деяких ліків.
  • Психічні захворювання.
  • Хвороби ЛОР-органів, а також крові та серця.
  • І інші захворювання.

Дивлячись на великий перелік можливих причин запаморочення, стає зрозумілим, що ключове завдання лікаря – знайти причину. У цьому важлива апаратна діагностика.

Небезпека запаморочення

Які небезпеки можуть таїтися за запамороченням? Даний симптом – це сигнал про проблеми у якомусь відділі головного мозку, органи нервової системи, а також про порушення в роботі серця, судин, можливо – у складі крові.

Що робити, якщо з’явилося запаморочення?

Спочатку варто:

  • Прийняти горизонтальне або просто стабільне положення, щоб уникнути падіння;
  • Виміряти тиск, забезпечити доступ свіжого повітря;
  • Звернутися за медичною допомогою.

Супроводжуватися напад може нудотою, блюванням, шумом у вухах та голові, а також потемнінням в очах. Іноді може виникнути головний біль по всій голові або локалізований в якійсь одній частині.

Завжди має насторожити запаморочення, яке супроводжується головним болем. Це поєднання може говорити про серйозність захворювання та необхідність проконсультуватися у фахівця.

Диагностика головокружения

Діагностика запаморочення

Якщо у Вас з’явилися скарги на напади запаморочення, варто звернутися до лікаря-неврологи. Запаморочення потребує клінічного обстеження (опитування, неврологічного огляду), а також апаратної діагностики.

Устаткування, яке ми використовуємо для діагностики запаморочення:

МРТ апарат 1.5 Т

МРТ апарат 1.5 Т

УЗД апарат Philips AFFINITY 50

УЗД апарат Philips AFFINITI 50

Ренгенывський комплекс “Radspeed” SHIMADZU

Ренгенівський комплекс "Radspeed" SHIMADZU

УЗД апарат GE LOGIC F8

УЗД апарат GE LOGIQ F8

До переліку даних досліджень увійде:

  • МРТ головного мозку (з контрастуванням чи без)
  • МРТ судин шиї та голови, а також шийного відділу хребта
  • Ультразвукова доплерографія – ультразвукове дослідження стану кровоносної системи.
  • Рентген шийного відділу хребта для отримання інформації про стан хребців (не МРТ!, А саме рентген). Можливе проведення функціональних спроб для визначення стояння хребців.
  • Доктору може знадобитися уточнити загальний аналіз крові, УЗД черевної порожнини, ЕКГ, моніторинг артеріального тиску. Необхідність проведення додаткових досліджень визначить лікар під час консультації.

Отже, що має зробити лікар-невролог для лікування запаморочення:

  • Знайти причину та встановити діагноз (за допомогою вищеописаних досліджень). Вкрай важлива для проведення точкового ефективного лікування розроблена нами раціональна діагностика кровотоку головного мозку.
  • Провести лікування. Тактика та способи лікування підбираються безпосередньо під виявлену причину

Як лікується запаморочення

  • Частіша людина з запамороченням потребує відновлення або корекції кровотоку головного мозку. Тактика лікування визначається результатами діагностики та розумінням виявлених причин. Зазвичай корекція кровотоку проводиться без хірургічного втручання.
  • Робота з атеросклерозом для розширення просвіту судин.

Клінічний приклад:

  • Патологія хребетних артерій завжди має причини. Тактика лікування залежатиме від порушення кровотоку в хребетних артеріях.
  • Якщо причина запаморочення у хребті, можливо знадобиться відновлення його функції.
  • Компенсація кровотоку при вроджених аномаліях розвитку судин.
  • Медикаментозна терапія
  • Рефлексотерапія.
  • Голорефлексотерапія.
  • Рефлексотерапія із введенням власної модифікованої крові пацієнта в рефлексогенні зони (плазматерапія) для корекції функції судин мозку.
  • Ряд інших ефективних методів, вибір яких залежить від встановленого діагнозу.

Консультація починається з аналізу скарг, результатів попередніх обстежень та визначення подальшої тактики діагностики та лікування.