Центральний підкірковий механізм аналізу болю при патології суглобів та фіброміалгії
Центральний механізм болю має дві послідовні ланки:
- Швидкий біль – негайна інформація про виникнення болю та пов’язана з цим первинна стресова реакція. Інформація в мозок надходить через спиноталамічний шлях з миттєвою передачею інформації в мозок. Обов’язковою є негайна реакція на біль – відсмикнути руку, втекти, скрикнути…
- Відстрочена реакція на біль має відношення до забарвлення болю («ниючий», «гострий», «свердлильний», «пекючий» та ін.). За старою класифікацією – це біль протопатичний, дифузний. Така реакція протікає за участю спино-ретикулярно-таламічного шляху (СРТ шлях) від спинного мозку до ретикулярної формації стовбура, ядра якого формують зв’язки з таламусом, гіпоталамусом, лімбічною системою та базальними ядрами. Саме цей шлях дає мотиваційні, афективні та поведінкові характеристики болю. Аксони СРТ шляху відіграють провідну роль у появі та забарвленні болю при фіброміалгії. У відстроченому болі завжди є вегетативна та емоційна складові.
У контролі аферентного болю беруть участь: желатинозна субстанція задніх рогів спинного мозку, околоводопроводная сіра субстанція та ін.
Клінічний аналіз показав, що при фібромалгії відбувається сенсибілізація структур лімбічної системи, включаючи гіпоталамус. Саме лімбічна система головного мозку забезпечуючи характерне забарвлення болю. Ця реакція має універсальний характер і властива не тільки для фіброміалгії, але й інших захворювань, у ряді випадків знижуючи поріг больової чутливості. Це яскраво представлено, наприклад, у симптомокомплексі посттравматичної стресової хвороби.
Дослідження Українського Інституту м’язово-скелетної медицини та неврології показали, що зниження сенсибілізації лімбічної системи підвищує поріг больової чутливості та позитивно позначається при лікуванні не лише болю, а й низки емоційних дисфункцій. Розроблені Інститутом* методи ефективні при фіброміалгії, посттравматичному стресовому синдромі, деяких видах неврозів.
