25.05,2017

Симпатоадреналовий криз (панічна атака)

Симпатоадреналовий криз має кілька тотожних назв: вегетативно-судинний криз, церебральний вегетативний криз, панічна атака, вегетативна буря, вегетативні напади, вегетативні кризи та ін.

Міжнародна класифікація хвороб МКХ-10

Згідно з класифікацією МКБ-10, симпатоадреналовий криз класифікується як «рецидивні напади різко вираженої тривоги (паніки), які не обмежені якоюсь особливою ситуацією чи комплексом обставин і, отже, непередбачуваними».

Симптоми симпатоадреналового кризу

Головні симптом симпатоадреналового кризу – це напади страху, що накочують лавиноподібно. Страх невмотивований, безпричинний з бурхливими емоційними реакціями та зі зміною поведінки. Паніка супроводжується несвідомою тривогою, паралізує страх смерті. Внутрішня напруга супроводжується почуттям біди, що насувається. Але не лише. Виникають та інші дієнцефальні розлади.

Симпатоадреналовий криз залежить від стану функціонального стану дієнцефальної області мозку

Неврологічні прояви при симпатоадреналовому кризі стосуються виключно вегетативного відділу нервової системи. Центральне представництво всіх вегетативних функцій розташоване в дієнцефальній ділянці мозку. Тому симпатоадреналовий криз називають дієнцефальним кризом. Дієнцефальна область мозку (див. малюнок нижче) – це концентрація всіх вегетативних неврологічних представництв організму. Вегетативна – означає автономна, залежна від свідомості. Нею практично неможливо керувати. Тим більше, що ця зона мозку є дуже чутливою до змін кровотоку.

Дієнцефальний відділ мозку має прямий зв’язок з гіпофізом, який у свою чергу пов’язаний із наднирниками. Надниркові залози – єдиний в організмі орган, який синтезує стресові гормони.

При симпатоадреналовому кризі збуджується дієнцефальна область мозку, активує гіпофіз, який, своєю чергою, дає команду надниркових залоз. Надниркові залози викидають у кров адреналін, провокуючи адреналовий криз. Звідси такий потік стресових реакцій емоційних та вегетативних реакцій.

Дієнцефалний (симпатоадреналовий) криз. Неврологічні симптоми

Неврологічні розлади при симпатоадреналовому кризі мають вегетативний характер. Вегетативні прояви такі.

Симпатоадреналовий криз триває від 20 хвилин до кількох годин і проявляється у вигляді невмотивованого наростаючого страху у поєднанні з вегетативними розладами (вегетативна буря). Вегетативні розлади захоплюють практично всі відділи симпатичної нервової системи, відчутно змінюється поведінка. Для такого кризу характерна безпричинна тривога, завмирання серця, страх смерті, необґрунтоване передчуття біди.

Характерні задишка, утруднення дихання, відчуття нестачі повітря, тахікардія чи брадикардія, біль у серці, які змушують думати про інфаркт міокарда, це посилює стрес. Напади люті.

Може місце дискомфорт у верхній частині живота (літературне – «тягне під ложечкою»). Може виникати відрижка, жар або озноб, тремтіння. Симпатоадреналовий криз проявляється судинними реакціями з боку головного мозку — запаморочення, , шум у вухах, оніміння або «повзання мурашок» (парестезії) в кінцівках, оніміння язика, губ. Нерідко такий напад закінчується рясним сечовипусканням або діареєю.

Залежно від того, яка область гіпоталамуса більш задіяна, розрізняють симпатоадреналовий і вагоінсулярний (парасимпатичний) криз. Такий поділ умовний, оскільки при аналізі проявів симпатоадреналового кризу виявляється, що є прояви з боку як симпатичного, так і парасимпатичного відділів нервової – змішаний криз. До симпатоадреналових криз схильні особи з неврозами. Хоча самі неврози – це вихідні відхилення в емоційній сфері, обумовлені з діенцефальною (гіпоталамічною) областю.

Криз може провокуватися стресом, навіть мінімальним; незадоволеністю чимось, іншими психогенними чинниками. Кризи виникають при зміні ендокринного балансу, особливо у жінок з гормональними перебудовами у пременопаузі та при клімаксі. Ці кризи більш схожі на вагоінсулярні.

Вихідні гіпоталамо-ендокринні розлади загострюються при менструації, вагітності, лактації… Криз часто провокується деякими видами фізичного навантаження, особливо інтенсивними з підвищенням внутрішньочерепного тиску.

Вегетативні кризи як синдрому гипервозбудимости властиві й дітям із функціональними розладами центральної нервової системи, наслідками родової авмы.

Лікування симпатоадреналових кризів

Дослідження, проведені в Інституті Неврології та М’язово-скелетної медицини, показали, що люди, схильні до вегетативних криз, мають характерні відхилення мозкового кровотоку. У цьому нерідко діагностуються деякі особливості будови мозку. Також було визначено пул ядер діенцефальної області, вплив на які при симпатоадреналових кризах призводив до стійкої ремісії. Певні МРТ технології дозволяють виявити деякі зміни в галузі гіпофіза, які є характерними для осіб із симпатоадреналовими кризами та панічними атаками.

Для лікування симпатоадренаових кризів використовують як медикаменти, а й т.зв. вегетотропні методи. Враховуючи те, що симпатоадреналові та вагоінсулярні кризи виникають при патології гіпоталамуса, одним із таких методів є голкотерапія. Метод, здатний нормалізувати вегетативні функції гіпоталамуса.

Слід зазначити, що класична китайська голкотерапія здебільшого справляється із проблемою. Але, за умови адекватної корекції кровотоку і лікворотока в області гіпоталамуса і гіпофіза (дієнцефальна область мозку).

Читать больше о гипоталамусе

Подібні вегетативні бурі простежувалися нами при посттравматичних стресових розладах (ПТСР). За своєю спрямованістю та клінічними проявами частіше їх можна характеризувати, як тривалий стрес з епізодами «панічних атак».

Устаткування, яке ми використовуємо для діагностики
будь-якої неврологічної та ортопедичної патології, включаючи
вегетосудинну дистонію, симпатоадреналові кризи, панічні атаки та ін.