Вегетативно-судинна дистонія (ВСД)

Лікування вегетосудинної дистонії можливе лише при встановленні діагнозу.

Діагностика – ключовий етап у лікуванні будь-якої неврологічної патології.

Проборудування, яке ми використовуємо для діагностики будь-якої неврологічної та ортопедичної патології, включаючи вегетосудинну дистонію.

МРТ апарат 1.5 Т

УЗД апарат Philips AFFINITI 50

Ренгенівський комплекс "Radspeed" SHIMADZU

УЗД апарат GE LOGIQ F8

Вегетосудинна дистонія (ВСД) – це варіант гіпоталамічного синдрому. ВСД – вихідна (стара) назва, яка не втратила своєї цінності і сьогодні. ВСД називали нейроциркуляторною дистонією. Сьогодні ВСД обґрунтовано розглядають як центральні чи надсегментарні вегетативні розлади. Вегето-судинна дистонія виникає при дисфункції центрів вегетативної іннервації в організмі, які сконцентровані в головному мозку, переважно – в гіпоталамусі. Гіпоталамус розташований у самому центрі мозку (див. малюнок нижче праворуч). Він регулює тонус судин, функцію кишечника, обмін води, обмін жирів та вуглеводів, частоту серцевих скорочень, температуру тіла, почуття голоду та ситості, забезпечує сон, формує статевий рефлекс (пошук пари) та визначає темперамнт (емоції, агресивність) та ін.

Яке відношення вегетативний відділ нервової системи має до судин?

Тонус судин багато в чому визначається їхньою вегетативною іннервацією. Всі судини, у тому числі головного мозку, іннервовані вегетативними волокнами. Нижче представлені фотографії судин головного мозку з густою мережею нервових вегетативних сплетень, які забезпечують чутливу та рухову іннервацію судин.

Судини – це не просто трубки для “перекачування крові”. Вони мають складну будову, є активними анатомічними утвореннями, які реагують на подразнення, тиск зсередини, на хімічні агенти крові та ін. Побудовано судини з кількох шарів.

Як може протікати ВСД?

Варіантом ВСД є гіпертонічна хвороба, розвиток якої має кілька стадій. Спочатку підйом артеріального тиску короткочасний (ВСД за гіпертонічним типом). Цей етап можна позначити як транзиторна артеріальна гіпертензія. Тиск підвищився, потримався на високих цифрах якийсь час і знизився самостійно. З часом епізоди підвищення тиску стають більш тривалими, артеріальний тиск піднімається все частіше і захворювання переходить у стадію гіпертонічної хвороби. На жаль, підйом артеріального тиску далеко не єдиний симптом ВСД. Спазми судин можуть відбуватися в окремих судинах, захоплюючи великі та малі судинні басейни. Найбільша кількість скарг виникає при вегето-судинній дистонії окремих судин та басейнів головного мозку.

ВСД за гіпотонічним типом проявляється епізодами зниження артеріального тиску. Варіантом ВСД за гіпотонічним типом є постійно низький тиск, що може бути обумовлено «поломками» центральних вегетативних апаратів нервової системи (частіше гіпоталамус або стовбур мозку). У цьому порушується іннервація судин, може порушуватися робота серця. Такі стани лікує невролог. З іншого боку, патологія серця та магістральних судин може викликати симптоми, схожі на ВСД. Тому завдання невролога або кардіолога чітко визначити, хто з них лікує пацієнта. Це питання вирішить діагностика. У штат Українського Інституту Неврології та М’язово-скелетної медицини входить досвідчений кардіолог, кандидат медичних наук Бріль Жанна Василівна (у минулому – співробітник НДІ кардіології ім. Н.Д. Стра.

Можливі змішані форми ВСД з періодичним підвищенням та зниженням артеріального тиску.

Спазм судин може бути ізольованим і виникати, наприклад, у головному мозку або його окремих ділянках, у внутрішніх органах, у кінцівках. Наприклад, у головному мозку існує кілька судинних басейнів (див. судинні басейни головного мозку ). Таких басейнів чотири – два басейни каротидних і два вертебробазилярні («вертебро» – означає «викликаний патологією хребта»). У кожному басейні безліч дочірніх артерій, які розгалужуються, як дерево до найдрібніших капілярів (див. три МРТ судин, наведені нижче). При ізольованому спазмі судин головного мозку можливі відхилення залежно від того, яку функцію несе ця ділянка мозку. Якщо спазм стався у судинах вертебробазилярного басейну, то можливі появи як запаморочення, шуму у вухах, головний біль особливо у потилиці.

Які основні симптоми при ВСД?

ВСД – це насамперед

• нестабільність артеріального тиску,
• головний біль,
• запаморочення,
• шум у вухах,
• болі в очниці або болі за типом напівшолома.
• судинні (вазомоторони) реакції.
• у дітей дистонія судин головного мозку, особливо з підвищенням внутрішньочерепного венознолікворного тиску може протікати з головними болями, синдромом гіперактивності, супроводжуватися затримкою розумового розвитку аж до і в тому числі – з ознаками аутизму.

Можливі інші вегетативні реакції:

• тремор пальця, повік,
• гіпергідроз (вологі руки),
• оживлення сухожильних рефлексів,
• емоційна лабільність, що пов’язано з вторинними судинно-ендокринними розладами та ін.

Нерідко при ВСД швидка зміна настрою або почуття пригніченості, тривоги, порушення сну супроводжується <тахікардією (прискореним пульсом). Синдром хронічної втоми також є варіантом ВСД. При ВСД нерідко трапляються вегетативно-судинні кризи, які супроводжуються панічними атаками панічними атаками. вегетативними бурями чи симпато-адреналовими кризами.

Симптоми ВСД можуть варіювати, можливі різні поєднання. Вони є наслідком нестійкого тонусу судин мозку. Змінений кровотік мозку спричиняє патологічні реакції тих чи інших структур мозку, які відповідають за конкретні функції організму.

Крайній ступінь ВСД за гіпертонічним типом – це гіпертонічний криз: різкий і стійкий за часом підйом артеріального тиску. Гіпертонічний криз неврологи цілком справедливо класифікують як минуще порушення мозкового кровообігу, або як транзиторна (минуча) ішемічна атака з пошкодженням тканини мозку.

Діагностика причин вегетосудинної дистонії

Устаткування клініки дозволяє виявити причини ВСД. Для цього потрібна вивірена діагностика. При проведенні МРТ мозку з використанням спеціальних режимів, бачимо зміни самої тканини мозку. У разі нечастого або разового підйому тиску ці зміни ще оборотні. Якщо ж артеріальний тиск піднімається часто, то зміни мозкової тканини неминучі, і вони стають незворотними. Їх називають дисциркуляторною енцефалопатією. Найчастіше такі зміни протікають у ділянках мозку із вихідно зниженим кровотоком. Тому у процесі діагностики причин вегето-судинної дистонії необхідний чіткий аналіз судин головного мозку. Таке дослідження проводиться в Центрі «Медідіагностика» за допомогою МРТ обладнання останнього покоління (2017 року випуску) при використанні спеціальних МРТ програм, оновлених M–Power, технології –Contrast MRI” (програма МРТ Vantage Elan, 1.5 тесла).

Перевага цих програм полягає в тому, що вони дозволяють визначати стан судин головного мозку навіть без введення контрасту. Така діагностика дозволяє своєчасно виявити дефект кровотоку за відсутності будь-яких явних клінічних ознак. Своєчасна оцінка стану головного мозку важлива для профілактики, оскільки ВСД гіпертонічного типу може закінчитися інсультом головного мозку.

Важливим доповненням до МРТ досліджень при ВСД є УЗД судин головного мозку та шиї (доплерографія), що показує функцію судин у динаміці та дозволяє зорієнтуватися у тих ланках ВСД, які порушені, уточнити їх причину та прийняти рішення про вибір тактики лікування. УЗД судин голови у поєднанні з МРТ дослідженням головного мозку та його судин є найважливішим етапом діагностики вегето-судинної дистонії.

Для діагностики судинних розладів головного мозку та ВСД зокрема важливим є аналіз венозної складової мозкового кровотоку. Для цього Інститутом Неврології та М’язово-скелетної медицини понад десятиліття використовуються унікальні власні діагностичні розробки, що дозволяють з високим ступенем достовірності визначити характер та причину ВСД за допомогою ультразвукового та комп’ютерного аналізу швидкого та повільного венозного кровотоку головного мозку.

На фото як приклад наведені анатомічні аномалії венозних синусів мозку, що супроводжувалося вегето-судинною дистонією у пацієнтів Інституту Інституту. Аналіз результатів діагностики та використання розроблених Інститутом власних методик лікування ВСД дозволяють компенсувати кровотік та домагатися ремісії вегето-судинної дистонії, у тому числі – при підвищенні внутрішньочерепного тиску (В. В. Гонгальський, А. В. Басов, А. В. Гололобов (2016).